МНПТ "Обереги"
Нд, 19.11.2017, 18.17
Меню сайту

Категорії каталогу
Різне [9]
Наші праці [26]

Форма входу

Пошук

Друзі сайту

null

null

Статистика

Наше опитуання
Українські етнічні території: Кубань, Холмщина, Підляшшя, Стародубщина і т.д. мають бути:
Всього відповідей: 235

Головна » Статті » Наші праці

Геродот - "батько історії"

Геродот -  «батько історії»

Цаль Андрій

 

«Батьком історії» назвав Геродота Ціцерон. Однак з формальної точки зору великий римський оратор не зовсім правий. Геродот не був першим на світі істориком, його навіть не можна назвати першим з античних істориків – в тому розумінні, що не його перу належить найбільш ранній із історичних трактатів, створених у Древній Греції. Однак саме цей грек з малоазійського Галікарнаса, а не хто небудь з його попередників, твердо асоціюється для нас з початком історіописання. Його монументальна праця присв’ячена історії Греко-перських війн і опису країн і народів, що воювали з персами отримала назву «Історія» (з давньо-грецької мови розслідування, розповідь ). У ІІІ ст. до н.е. александрійські вчені розділили її на дев’ять книг і дали кожній із них ім’я онієї з  дев’яти муз – перша книга отримала ім’я музи історії Кліо.

Про самого Геродота відмо надзвичайно мало, тому що у сучасних істориків немає достатньої кількості інформації. Життя «ботька історії» у джерелах  відображене не повністю і часто окремими уривками у працях античних авторів. Відомо, що він народився в 484 р. до н.е. в Галікарнасі – заснованому ще в ХІІ ст. до н.е. і засаленому дорійцями місті в області Карія, в південн-західній частині Малої Азії. Майбутній історик походив із знатної і висококульткрної сім’ї. Один з його родичів Паніасид був відомим на той час епічним поетом. Геродот отримав хорошу освіту і ще в юному віці прийняв активну участь в політичній боротьбі, як і належало молодому аристократу. Він був одним із змовників, що прагнули скинути галікарнаського тирана Лігдаміда. Однак їм це не вдалось здійснити і Геродоту прийшлось залишити батьківщину. Він переселився на Самос – великий острів на сході Егейського моря. З цього часу Геродот постійно подорожує. Політикою він займатися бійше не міг. В грецькому світі, що був розколений на малі незалежні поліси кожен чоловік володів політичними правами тільки в тому місті-державі, в якому він народився і громадянином якого він був. Всюди за межами Галікарнаса – на Самосі, в Афінах або в будь-якому іншому місті – Геродот залишався чужинцем (самі греки називали таких людей «метеками»). Він здійснив тривалу подорож по країнах Сходу: відвідав Фінікію, Сірію, Египет опис якого яскраво зображений в «Історії», Вавілон, Македонію, грецьку колонію Ольвію (неподалік сучасного м. Миколаїв) на північних берегах Понта Евксинського (Чорного моря), побував у Дельфах з храмом і оракулом Аполлона, що був найавторитетнішим релігійним центром грецького світу. Він описує як очевидець особливості більш суворого, ніж в Греції, клімату Скіфії. Йому був відомий архітектурний план Вавілону і те яким чином побудовані його стіни. Геродот наводить дані про відстані між єгипетськими містами а долині Нілу і детально розповідає про звичаї єгиптян.

З середини 40-х років V ст. до н.е. доля Геродота тісно повязана з Афінами якими в той час  правив Перікл. Відомо, що в Афінах Геродот публічно виступав з читанням окремих книг «Історії» і був за це нагороджений. В 444-443 він разом з філософом Протагором Абдерським і архітектором Гіпподамом Мілетським прийняв участь у заснуванні загальногрецької колонії Фурії на півдні Італії(звідси ще одне його прізвисько Фурієць). Про подальшу долю Геродота практично нічого невідомо. Існують дві версії: одна, що він залишився в Фурії отримав громадянство і дописував свою працю, інша, що Геродот повернувся в Афіни. «Історія» обривається описом облоги Сеста (478 р. до н.е.) і справляє враження незавершеної. На основі її текстологічного аналізу вчені вважають, що Геродот помер між 430 і 424 р до н.е. тобто в роки Пелопонеської війни (431 – 404 рр. до н.е.) між Афінами і Спартою в котру був втягнутий моло не весь грецький світ. Історик застав Грецію на її найвищому піднесенні і його твір став гімном перемогам і діянням греків. Геродот з більшим правом ніж будь-який інший з письменників Еллади може бути названим «спадкоємцем Одісея». Він також провів своє життя в мандрівках (характерно, доречі, що маршрути подорожей Одісея і Геродота частково співпадають). І він також прагнув до всього нового і невідомого. Не випадково «батько історії» цінує розум і зневажає людську необізнаність. З особливим задоволенням він розповідає про різного роду хитрі видумки, трюки за допомогою яких одні персонажі «Історії» обманюють інших і тим самим отримують перемогу над ними. Перемагати потрібно не грубою силою, а інтелектом – таке було життєве кредо нашого історика.

Категорія: Наші праці | Добавив: Tsal (30.10.2007) | Автор: Андрій
Переглядів: 6373 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.1/10 |

Всього коментарів: 1
1  
Гарна стаття!
Але Геродот швидше не батько історії, а ботько історичної оповіді чи щось таке...

Добавляти коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright MyCorp © 2017
Хостинг від uCoz